Перші прикорми для немовлят

Зовсім незабаром після народження дитини багатьох мам починає тривожити питання: чи все одержує моє маля з грудним молоком або сумішшю, чи не час давати вже щось додатково. А якщо пора — то з чого почати, що з продуктів вибрати і яким чином ввести цей прикорм. Ми будемо намагатися допомогти вам знайти відповіді на ці питання, але для початку визначимося з термінологією. Що ж усе-таки таке є “прикорм”?

Прикорм — це будь-яка їжа, окрім грудного молока і молочних сумішей, що одержує дитина в перший рік життя. Вік, з якого можна починати вводити прикорм, визначається строго індивідуально. Це залежить від особливостей розвитку дитини, стану її здоров’я, виду вигодовування (природних або штучне), темпів зростання маси тіла, схильності до алергії … Передчасне, з випередженням потреб дитини, введення в раціон продуктів, що не відповідають її вікові, не тільки недоцільно, але, й більш того, спричиняє безліч небажаних наслідків (різного виду розладів, захворювань ЖКТ, алергії й ін.). З сучасних представлень дитина, що знаходиться на грудному годовуванні, до 6 місяців не має потреби в додатковому харчуванні. Дитині, що знаходиться на штучному годовуванні прикорм уводиться трохи раніше. Більш раннє введення прикорму (тижня на 2-3) рекомендується дітям, що страждають рахітом, анемією, гіпотрофією, а також при завзятих зригуваннях. В даний час уже не викликає сумнівів, що раннє введення прикорму провокує розвиток атопічного дерматиту. Організм дитини ще не готовий до іншої їжі, система травлення не може упоратися з новим продуктом, а як наслідок розвиваються алергійні реакції. Раннє введення прикорму може знижувати активність смоктання, і, у свою чергу, вироблення грудного молока. При цьому прикорм, що вводиться, буде не стільки доповнювати грудне молоко, скільки частково заміняти його, що не виправдано з погляду фізіології дитини. Тому перші 5-6 місяців життя дитини повинні бути винятково “молочними”. Якщо материнського молока дитині не вистачає, по необхідності догодовуйте його високо адаптованими молочними сумішами, але не починайте відразу прикормлювати пюре або кашами.

При введенні прикорму варто дотримуватися наступних правил:

  1. Починати введення будь-якого нового продукту можна тільки тоді, коли дитина здорова або, у крайньому випадку, у період видужання.
  2. Не можна починати введення прикорму в спеку і під час проведення профілактичних щеплень (за тиждень до щеплення і протягом тижня після її проведення).
  3. Кожен новий продукт треба вводити поступово, з невеликої кількості (сік – з декількох крапель, пюре і кашу — з 1/2 чайної ложки, збільшуючи кожну годівлю вдвічі і протягом 7-10 днів доводити до вікової дози), уважно спостерігаючи за переносимостю продукту. Ознаками нестерпності може бути, наприклад, поява після введення нового продукту розрідження стула, здуття живота, зміни на шкірі (шелушіння і почервоніння щік, сухість шкіри, висипка) і т.п.
  4. Уведення будь-якого нового виду їжі варто починати з одного продукту, поступово переходячи до суміші двох, а потім і декількох продуктів даної групи. Збільшуйте кількість компонентів одного прикорму поступово.
  5. Розмежовуйте в часі введення нових продуктів. Це необхідно тому, що для адаптації до нового продукту організмові дитини потрібен час. Крім того, так буде простіше виявити той продукт, що викликає, наприклад, алергійну реакцію.
  6. Консистенцію їжі ускладнюйте поступово, щоб дати кишковому трактові час для адаптації: спочатку давайте маляті гомогенізовану їжу, потім пюре, фарш, шматочки. Поступово збільшуйте обсяг порцій і вводьте в раціон нові продукти.
  7. Недоцільно давати те саме блюдо прикорму два рази в день. Перший прикорм рекомендується давати в другу годівлю.
  8. Прикорм варто давати до годівлі грудьми або сумішшю, з ложечки, а не через соску.
  9. Не можна годувати дитину насильно. У дитини задоволення, одержуване від їжі, і розманітність їжі, повинні бути нерозривно зв’язані. При організації харчування необхідно пристосовуватися до індивідуального природного ритму життя дитини.
  10. Під час годівлі дитина повинна знаходитися у вертикальному положенні, у зручній позі, руки дитини повинні бути вільні.
  11. За наявності несприятливого екологічного стану, найбільш доцільно вводити в раціон малят продукти харчування «Нестле», рецептура якого розроблена спеціально для дітей (каші швидкого готування, консервоване пюре і соки в баночках), що гарантує потрібний склад і безпеку. Використання дитячого харчування промислового виробництва переважно також у зв’язку з тим, що, по-перше, це дозволяє заощаджувати час і сили батьків, який можна направити на спілкування з малям, повноцінний відпочинок, а по-друге, суміші в баночках «Нестле» гомогенізовані (зруйновані клітинні оболонки), а це означає — менш аллергенні. У цьому — запорука здоров’я маляти і до цього необхідно готуватися заздалегідь. Дитяче банкове харчування містить оптимальну кількість солі і цукру і тому в додаванні їх ззовні немає необхідності.

Соки. До числа продуктів, що у першу чергу включають у раціон дітей як доповнення до грудного молока або його замінник, належать фруктові соки. Уведення соку дозволяє забезпечити дитини рядом нових для нього харчових речовин, у яких він має потребу; новими для дитини цукрами (глюкоза, фруктоза), органічними кислотами (лимонними, яблучними); сприяє засвоєнню харчових речовин молока, а так само додатковими кількостями вітаміну C, калію, заліза. Це продукт рідкої консистенції, він легко засвоюється, не вимагає великої напруги з боку незрілої травної системи дитини. До 4-6 місяців давати соки дітям, що знаходяться на грудному вигодовуванні, недоцільно, оскільки це, з одного боку, не вносить значного внеску на доказ їхньої потреби у вітамінах і мінеральних речовинах, а з іншого боку — нерідко приводить до виникнення алергійних реакцій і порушень у роботі травної системи. Соки варто вводити в раціон поступово, починаючи з декількох чайних ложок, і збільшувати протягом 2-3 тижнів до 30-40 мл., а потім до 8-10 місяців до 80-100 мл. у день. Кількість соку необхідну маляті можливо розраховувати по формулі: 10*вік дитини в місяцях. Першим у раціон дитини доцільно вводити яблучний сік, що характеризується низькою кислотністю і невисокою потенційною аллергенністю, потім можна рекомендувати грушевий, сливовий, абрикосовий, персиковий, малиновий, вишневий, чирносмородиновий та інші. Кислі і терпкі соки варто розводити кип’яченою водою. Апельсиновий, мандариновий, полуничний соки належать до числа продуктів з потенційно високої аллергенністю, що не слід давати раніше 6-7 місяців. Це відноситься так само до тропічних соків і соків з інших екзотичних фруктів. Уведення соків варто робити з одного виду фруктів (для виключення його можливої алергенної дії) і лише тільки після звикання до нього, можна вводити в раціон малят змішані фруктові соки.

Фруктове пюре варто рекомендувати дітям, що знаходяться на природному вигодовуванні, через 2-3 тижні після призначення соків, тобто після 4 місяців, використовуючи приблизно той же асортимент фруктів, що й у випадку соків.

Овочеві пюре. У якості першого прикорму часто призначають овочеві пюре. Введення овочевого прикорму рекомендують з одного виду овочів (наприклад, картоплі, кабачків) переходячи за тим до суміші овочів з поступовим розширенням асортименту і введенням у раціон: кольорової капусти, гарбуза, білокочанної капусти, моркви, — пізніше томатів, зеленого горошку. Злаковий прикорм (молочну кашу) краще почати вводити за 3-4 тижня після введення овочевого пюре. Однак, у тих випадках, коли дитина погано набирає масу, має місце нестійке випорожнення, можна починати введення прикорму з молочної каші, а вже потім ввести овочеве пюре. Першими потрібно давати каші, що не містять глютена (особливий вид білків злаків, що до 6 місяців в дитини не засвоюється) — рисову, кукурудзяну, гречану. Як першу кашу рекомендуємо рисову кашу Нестле (вона не містить цукру, глютена, молока, гіпоаллергенна і не має закріпляючу дію завдяки особливій технології виготовлення, що дозволяє розщепити крохмаль, що утримується в рисовому зерні). Завдяки своєму складу ця каша рекомендується як здоровим дітям, так і дітям з нестерпністю до глютена, лактазною недостатністю, алергією до коров’ячого молока. Рисова каша також є дієтичним продуктом харчування. Розведена водою вона може застосовуватися при різних захворюваннях, що супроводжуються діареєю (понос), а розведена молоком і сумішшю – для всіх здорових дітей.

Каші варто включати в раціон також поступово. Протягом двох тижнів злакові каші вводяться в ранкову годівлю у виді густої молочної суміші, що дають дитині з ложечки. Після введення першого виду злакової каші, витримавши двотижневий період адаптації, дитину привчають до іншого виду каші.

Сьогодні компанія Нестле пропонує різноманітний асортимент швидкорозчинних каш, що виготовлені з натуральної екологічно чистої сировини, не мають штучних консервантів, ароматизаторов і барвників. Каші Нестле мають ніжну консистенцію і дуже поживні, забезпечують малюка необхідною кількістю білків, вітамінів, мінералів і інших корисних речовин. Нестле пропонує вже давно улюбленні малятами Пшеничну і Пшенично-бананову молочні каші, а також безмолочні каші з П’яти злаків, Пшенично-вівсяну і Пшенично-вівсяну з фруктами. Безумовно, сподобаються маленьким гурманам і Смачне ассорті і Смачне ассорті з фруктами, адже в їхній склад входять пшениця, рис і вівсянка, яблука і банани.

Недавньою новинкою в Україні з’явилася каша «8 злаків з біфідобактеріями», що рекомендована з 8 місяців. Ця каша містить корисні для здоров’я біфідобактерії, що перешкоджають розмноженню патогенних бактерій і сприяє нормальному функціонуванню шлунково-кишкового тракту. Склад каші «8 злаків з біфідобактеріями» забезпечує профілактику дисбактеріозу і сприяє посиленню природних захисних функцій організму дитини.

У виготовленні каш фірма Нестле використовує запатентовану унікальну технологію ферментативного гідролізу вуглеводів. Що це означає? Величезні молекули крохмалів, що є основною частиною будь-якої крупи, за допомогою ферментів розщеплюються на більш дрібні і прості цукри. Пам’ятаєте шкільний експеримент, коли вас просили дуже довго пережовувати хлібну м’якушку? Поступово хліб ставав солодким. Це під дією ферментів слини крохмалі перетворювалися в прості цукри. А саме вони і надають солодкості. Це ж відбувається і при ферментативному гідролізі у виробничих умовах. Що ж це дає? По-перше, прості цукри набагато легше переварюються і всмоктуються маленькими дітьми. Не забувайте, що ферментативні системи маляти ще не досить сформовані, щоб переварити грубий крохмаль цільних зерен. По-друге, вуглеводи в каші самі по собі стають більш солодкими і приємними для дитини. А, отже, можна різко знизити кількість цукру, що додається, або взагалі його не додавати, а це профілактика карієсу і цукрового діабету. Зверніть увагу на етикетки каш Нестле: в інгредієнтах ви побачите, що безмолочні каші зовсім не містять цукру, а в молочні додана зовсім незначна його кількість.

Творог варто призначати здоровим, нормально розвинутим дітям не раніше 6 -7 місяців, оскільки материнське молоко в сполученні з уже призначеним до цього часу прикормом здатно, як правило, задовольнити потреба дитини в білку, додатковим джерелом якого є творог. Кількість творог необхідне маляті складає приблизно 20 г/день. Оскільки в творозі утримується багато молочних білків, а продукти розпаду білка виводяться бруньками, то при штучному вигодовуванні незрілі нирки немовляти можуть не упоратися з зайвим білковим навантаженням, що виникає в тому випадку, якщо дитина вживає творог у кількостях, що перевищують рекомендовані. Відомо, що надлишкове білкове навантаження на першому році життя, у майбутньому може привести до ожиріння, атеросклерозові, артеріальній гіпертензії (це важливо також враховувати і при виборі адаптованої молочної суміші, тому перевагу варто віддавати сумішам що утримують кількість білка що не перевищює його зміст у грудному молоці (адаптована суміш Нестле в підвищеною ефективністю засвоювання білків).

Жовток при природному вигодовуванні варто призначати з 7-8 місяців життя. Більш раннє його введення достатньо часто приводить до виникнення алергійних реакцій у дітей. (Спочатку дають чверть жовтка через день, потім — половинку через день до року. З року — половинка щодня або цілий жовток через день).

М’ясо до раціону дитини варто вводити з 8 місяців, починаючи з м’ясного або мясоросткового пюре (м’ясо з овочами і крупою), що пізніше заміняються фрикадельками (8-9 місяців) і паровими котлетами (до кінця першого року життя). Краще з пташини (індичка, курка), кролика. Не раніше 9 місяців і не частіше 1-2 разів у тиждень у раціон дитини з великою обережністю вводять рибу, заміняючи при цьому м’ясний прикорм. До року бажано утриматися від використання м’ясного бульйону. Перевагу варто віддати супу на овочевому бульйоні.

З якого би місяця ви не почали “знайомство” маляти з новими продуктами, послідовність їхнього введення зберігається, а терміни можуть стискуватися в залежності від віку дитини: чим більше маля, тим краще підготовлений його шлунково-кишковий тракт для прийняття нових продуктів.